Значення в інших словниках
-
зальотник —
зальо́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
зальотник —
див. звабник
Словник синонімів Вусика
-
зальотник —
див. ЗАЛИЦЯЛЬНИК.
Словник синонімів Караванського
-
зальотник —
-а, ч. Чоловік, який полюбляє залицятися до жінок, упадати коло них.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зальотник —
ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл.
Словник синонімів української мови
-
зальотник —
Зальо́тник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зальотник —
ЗАЛЬО́ТНИК, а, ч. Чоловік, що любить залицятися до жінок, волочитися за ними. — Там їх, зальотників, біля неї [удови] такого, що за день не перевішаєш (Вовчок, І, 1955, 217); Ничипора знали у війську як завзятого й щасливого зальотника (Ле, Наливайко, 1957, 81).
Словник української мови в 11 томах
-
зальотник —
Зальо́тник, -ка м. Ухаживатель.
Словник української мови Грінченка