Значення в інших словниках
-
замазура —
замазу́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
замазура —
див. брудний; неохайний
Словник синонімів Вусика
-
замазура —
Нехлюй, замазуха, задрипа, замурза, шмаровоз; (- жінку) задрипанка.
Словник синонімів Караванського
-
замазура —
-и, ч. і ж., розм. Брудна, неохайна людина (зазвичай про дітей).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
замазура —
НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).
Словник синонімів української мови
-
замазура —
ЗАМАЗУ́РА, и, ч.і ж., розм. Брудна, неохайна людина (звичайно про дітей). [Ганна:] Ну, ходімо де татка? Ах ти, замазура!.. (Крон., II, 1958, 38); З-за паркана вибігла немолода жінка, кинулась до замазури: — Боже мій! Як же ти замурзався та обідрався!...
Словник української мови в 11 томах
-
замазура —
Замазу́ра, -ри об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться. Г. Барв. 285.
Словник української мови Грінченка