змагання —
Змага́ння: — прагнення, намір; боротьба [53] — прямування, стремління [46-2;46-1]
Словник з творів Івана Франка
змагання —
змага́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
змагання —
Міряння сил; (з ким) борня, ЗМАГ, протиборство; (до чого) прагнення, поривання, сов. стремління; (у спорті) турнір, зустріч, матч; (за титул чемпіона) чемпіонат; (міжнародні) МН. олімпіяда; (абітурієнтів) конкурс; ЖМ. СВАРКА.
Словник синонімів Караванського
змагання —
[змаган':а] -н':а, р. мн. -ан'
Орфоепічний словник української мови
змагання —
-я, с. 1》 Намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. 2》 Зустріч для здобуття першості з якого-небудь виду спорту. 3》 перен. Сутичка, боротьба двох протилежних або ворожих сил. 4》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
змагання —
БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.
Словник синонімів української мови
змагання —
Змага́ння, -ння, в -нні; -га́ння, -га́нь і -га́ннів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
змагання —
ЗМАГА́ННЯ, я, с. 1. Намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників.
Словник української мови в 11 томах
змагання —
Змага́ння, -ня с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Словник української мови Грінченка