караулити

Вартувати, звартовувати, звартувати, позвартовувати, повартовувати, повартувати, провартовувати, провартувати, увартовувати, увартувати, чатувати, зічатовувати, зічатувати, початовувати, початувати, прочатовувати, прочатувати, учатовувати, учатувати, повчатовувати, див. сторожити, рекогноскувати, патрулювати, пікетувати

Значення в інших словниках

1. караулити — карау́лити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. караулити — -лю, -лиш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що вартувати 1); чатувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. караулити — I. ВАРТУВА́ТИ без додатка (бути на варті, здійснювати варту), ЧАТУВА́ТИ, КАРАУ́ЛИТИ розм.; КОНВОЮВА́ТИ (супроводжувати кого-, що-небудь конвоєм); ПІКЕТУВА́ТИ (перебуваючи в пікеті). Я стою на вокзальному пероні, вартую (П.  Словник синонімів української мови
4. караулити — КАРАУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що вартува́ти 1; чатувати.  Словник української мови в 11 томах
5. караулити — Карау́лити, -лю, -лиш гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.  Словник української мови Грінченка