Значення в інших словниках
-
каретка —
каре́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
каретка —
-и, ж. 1》 Зменш. до карета. 2》 спец. Рухома, ковзна частина якого-небудь механізму, машини. 3》 спец. Умовний термін, що його використовують при описанні форматів і дій, пов'язаних із виведенням даних на друк. 4》 спец. Виконавчий пристрій в абстрактних машинах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каретка —
каре́тка 1. машина швидкої допомоги (ст): Каретка швидкої допомоги збирала багате жниво, зрештою, по обох боках барикади (Керницький)||рятункова (ратункова) буда, рятункова (ратункова) каретка, рятункова (ратункова) стація ◊ рятункова (ратунко́ва) каре́тка → каретка 1 2. бричка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
каретка —
КАРЕ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до каре́та. Наша каретка сповнялась часом блакитним світлом, коли котилась під ліхтарями (Коцюб., II, 1955, 437). 2. спец. Рухома, ковзна частина якого-небудь механізму, машини.
Словник української мови в 11 томах