Значення в інших словниках
-
каретник —
каре́тник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
каретник —
-а, ч., заст. Стельмах, що робить карети.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каретник —
СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Б рідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИК заст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І.
Словник синонімів української мови
-
каретник —
КАРЕ́ТНИК, а, ч., заст. Стельмах, що робить карети. Поступив [хлопець] потім до каретника, але місяців через три одсилає і каретник, бо роботи не було (Панч, II, 1956, 451).
Словник української мови в 11 томах