Значення в інших словниках
-
картуз —
карту́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
картуз —
Кашкет, кашкетка; (кепі) кепка, р. кепа.
Словник синонімів Караванського
-
картуз —
-а, ч. Те саме, що кашкет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
картуз —
КАРТУ́З, а́, ч. Те саме, що кашке́т. – А шкода, добрий картуз та передраний козирок, – додав він, розглядаючи (Панас Мирний); Батько стоїть без картуза серед двору: гранчаста, загоріла шия, а сінину з чуба вітер висмикнув (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
картуз —
КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О.
Словник синонімів української мови
-
картуз —
КАРТУ́З, а́, ч. Те саме, що кашке́т. — А шкода, добрий картуз та передраний козирок,— додав він, розглядаючи (Мирний, І, 1954, 312); Картуз ще місяць тому був новісінький, козирок блищав, мов дзеркальце (Донч., V, 1957, 7).
Словник української мови в 11 томах