квінтесенція —
квінтесе́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
квінтесенція —
Головна суть <�зміст>, як ім. найсуттєвіше, найістотніше, жм. сіль.
Словник синонімів Караванського
квінтесенція —
-ї, ж. 1》 У давньоримській філософії – п'ятий елемент (ефір), що його протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя – найтонший елемент, що ніби становив сутність речей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квінтесенція —
КВІНТЕСЕ́НЦІЯ, ї, ж. Основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше. Квінтесенція тієї розмови така: партія має одну генеральну лінію, але у практиці може міняти тактику і методи боротьби (Ірина Вільде)...
Словник української мови у 20 томах
квінтесенція —
квінтесе́нція (від лат. quinta essentia – п’ята сутність) 1. У давньоримській філософії – п’ятий елемент (ефір), який протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл.
Словник іншомовних слів Мельничука
квінтесенція —
КВІНТЕСЕ́НЦІЯ, ї, ж. Основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше. Квінтесенція тієї розмови така: партія має одну генеральну лінію, але у практиці може міняти тактику і методи боротьби (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах