квінтесенція
квінтесе́нція
-ї, ж.
1》 У давньоримській філософії – п'ятий елемент (ефір), що його протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя – найтонший елемент, що ніби становив сутність речей.
2》 Згущений або найчистіший екстракт якоїсь речовини.
3》 перен. Основа, сутність чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше.
Великий тлумачний словник сучасної української мови