Значення в інших словниках
-
кобура —
кобура́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
кобура —
-и, ж. 1》 Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. 2》 Футляр для пістолета, револьвера тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кобура —
КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (О. Стороженко); Ворон дістав із кобури червону китайку і накрив Коляді очі (В. Шкляр). 2. Футляр для пістолета, револьвера і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
кобура —
Кобу́ра, -ри; -бу́ри, -бу́р
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кобура —
КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (Стор., І, 1957, 265). 2. Футляр для пістолета, револьвера тощо.
Словник української мови в 11 томах