кобура —
КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (О. Стороженко); Ворон дістав із кобури червону китайку і накрив Коляді очі (В. Шкляр). 2. Футляр для пістолета, револьвера і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
кобура —
КОБУРА́, и́, ж. 1. Шкіряна торбина біля кавалерійського сідла. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями (Стор., І, 1957, 265). 2. Футляр для пістолета, револьвера тощо.
Словник української мови в 11 томах