койка —
ко́йка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
койка —
-и, ж. Підвісна постіль із парусини (звичайно на пароплаві).
Великий тлумачний словник сучасної мови
койка —
КО́ЙКА, и, ж. 1. Підвісна постіль із парусини (звичайно на судні). Коли б у таку погоду високопарусний бриг з'явився на морі, ніхто не побачив би на ньому парусів. Тільки щогли гнулися б..
Словник української мови у 20 томах
койка —
ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі).
Словник синонімів української мови
койка —
КО́ЙКА, и, ж. Підвісна постіль із парусини (звичайно на пароплаві). Коли б у таку погоду високопарусний бриг з’явився на морі, ніхто не побачив би на ньому парусів. Тільки щогли гнулися б.., а команда, прив’язавшися до койок, забула б, де в людей стеля і де підлога (Ю. Янов., II, 1958, 53).
Словник української мови в 11 томах