Значення в інших словниках
-
кондотьєр —
кондотьє́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кондотьєр —
-а, ч. 1》 В Італії 14-15 ст. – ватажок найманих військових загонів. 2》 Найманий вояка, що служить тому, хто більше платить. 3》 перен. Людина, готова за достатню плату битися за будь-яку справу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кондотьєр —
КОНДОТЬЄ́Р, а, ч. В Італії XIV–XV ст. – ватажок найманого військового загону, що служив різним європейським володарям. На країну ..
Словник української мови у 20 томах
-
кондотьєр —
кондотьє́р (італ. condottiere, від condotta – плата за найм) 1. Начальник найманого військового загону в містах Італії у 14 – 16 ст. 2. Найманий вояка, що служить тому, хто більше платить. 3. Людина, готова за достатню плату битися за будь-яку справу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кондотьєр —
В Італії XIV-XVI ст. — ватажок найманого військового загону на службі у правителів, міст або рим. пап. Вербувалися спочатку з іноземців, з кін. XIV ст. — з італійців.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кондотьєр —
КОНДОТЬЄ́Р, а, ч. В Італії XIV-XV ст.— ватажок найманих військових загонів. На країну.. сильне військо наступило,— за французькими полками з різних сторін кондотьєри (Л. Укр., І, 1951, 395).
Словник української мови в 11 томах