кондотьєр
КОНДОТЬЄ́Р, а, ч. В Італії XIV-XV ст.— ватажок найманих військових загонів.
На країну.. сильне військо наступило,— за французькими полками з різних сторін кондотьєри (Л. Укр., І, 1951, 395).
Словник української мови (СУМ-11)КОНДОТЬЄ́Р, а, ч. В Італії XIV-XV ст.— ватажок найманих військових загонів.
На країну.. сильне військо наступило,— за французькими полками з різних сторін кондотьєри (Л. Укр., І, 1951, 395).
Словник української мови (СУМ-11)