кооперувати —
кооперува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
кооперувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). 2》 Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кооперувати —
КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). Численні знаряддя та предмети побуту, необхідні в повсякденному житті, виготовляли в общинах, кооперуючи працю, або в кожній родині (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
кооперувати —
Кооперува́ти, -ру́ю, -ру́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кооперувати —
КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Об’єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). 2. Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).
Словник української мови в 11 томах