кооперувати

кооперува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1》 Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.).

2》 Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. кооперувати — кооперува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кооперувати — Співпрацювати, поспівпрацювати, співробітничати, поспівробітничати  Словник чужослів Павло Штепа
3. кооперувати — КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). Численні знаряддя та предмети побуту, необхідні в повсякденному житті, виготовляли в общинах, кооперуючи працю, або в кожній родині (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. кооперувати — Кооперува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кооперувати — КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Об’єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). 2. Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах