Орфографічний словник української мови

кооперувати

кооперува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кооперувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). 2》 Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кооперувати — Співпрацювати, поспівпрацювати, співробітничати, поспівробітничати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. кооперувати — КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. Об'єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). Численні знаряддя та предмети побуту, необхідні в повсякденному житті, виготовляли в общинах, кооперуючи працю, або в кожній родині (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. кооперувати — Кооперува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кооперувати — КООПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Об’єднувати на засадах кооперації (у 1, 2 знач.). 2. Залучати до участі в кооперації (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах