копірка

див. калька

Значення в інших словниках

1. копірка — копі́рка іменник жіночого роду копіювальний папір розм.  Орфографічний словник української мови
2. копірка — -и, ж., розм. Копіювальний папір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. копірка — КОПІ́РКА, и, ж., розм. Копіювальний папір. Літери, які вона ставила на папері і які перебивалися під копіркою, складалися в слова, а слова в інформацію (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. копірка — КОПІ́РКА, и, ж., розм. Копіювальний папір. — Директив тут та циркулярів різних зібралася ціла гора. Сідайте та під копірку переписуйте, треба по колгоспах порозсилати… (Вишня, II, 1956, 71); Очі його знову наштовхнулися на віддрукований під копірку папірець (Рибак, Час.., 1960, 351).  Словник української мови в 11 томах