куль

Лантух, міх, мішок, мішечок, клунок, клуночок, торба, торбина, торбиночка, торбинка

Значення в інших словниках

1. Куль — Куль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. куль — див. жмут  Словник синонімів Вусика
3. куль — -я, ч. Обмолочений та обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куль — КУЛЬ, я́, ч. Матеріал для покрівлі, зробл. з обмолоченого і обтрушеного від потерті снопа жита або пшениці. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (І. Нечуй-Левицький); Йому треба ..  Словник української мови у 20 томах
5. куль — СНІП (зв'язаний оберемок зрізаних стебел хлібних злаків та інших культур); КУЛЬ (обмолочений і обтрушений від уламків); ГО́РСТКА (невеликий сніп — переважно конопель).  Словник синонімів української мови
6. куль — КУЛЬ, я́, ч. Обмолочений і обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (Н.-Лев., 111,1956,81); — Збудували ми хліва..  Словник української мови в 11 томах
7. куль — Куль, -ля́ м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу.  Словник української мови Грінченка