Значення в інших словниках
-
Куль —
Куль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
куль —
-я, ч. Обмолочений та обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
куль —
Лантух, міх, мішок, мішечок, клунок, клуночок, торба, торбина, торбиночка, торбинка
Словник чужослів Павло Штепа
-
куль —
КУЛЬ, я́, ч. Матеріал для покрівлі, зробл. з обмолоченого і обтрушеного від потерті снопа жита або пшениці. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (І. Нечуй-Левицький); Йому треба ..
Словник української мови у 20 томах
-
куль —
СНІП (зв'язаний оберемок зрізаних стебел хлібних злаків та інших культур); КУЛЬ (обмолочений і обтрушений від уламків); ГО́РСТКА (невеликий сніп — переважно конопель).
Словник синонімів української мови
-
куль —
КУЛЬ, я́, ч. Обмолочений і обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (Н.-Лев., 111,1956,81); — Збудували ми хліва..
Словник української мови в 11 томах
-
куль —
Куль, -ля́ м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу.
Словник української мови Грінченка