Значення в інших словниках
-
кульга —
кульга́ 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину * Але: дві, три, чотири кульги́ розм. кульга́ 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тварину * Але: дві, три, чотири кульги́ діал.
Орфографічний словник української мови
-
кульга —
-и, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кульга —
КУЛЬГА́, и́, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою, ушкодженою чи хворою ногою. Ярослав Мудрий – напрочуд жива, складна натура, загартований нещастями кульга і книжник (з наук.-попул. літ.); // Нога з протезом.
Словник української мови у 20 томах
-
кульга —
КУЛЬГА́, и, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою.
Словник української мови в 11 томах
-
кульга —
Кульга́, -ги́ м. Хромой, безногій человѣкъ. К. Бай. 125.
Словник української мови Грінченка