кульга
КУЛЬГА́, и́, ч. і ж., розм.
Людина або тварина з укороченою, ушкодженою чи хворою ногою.
Ярослав Мудрий – напрочуд жива, складна натура, загартований нещастями кульга і книжник (з наук.-попул. літ.);
// Нога з протезом.
Кирило глузував з неї [ноги], коли напивався і сміливішав: на милиці зіпнеться, дерев'яною кульгою дриґає (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)