кульга

Кульга́, -ги́

м. Хромой, безногій человѣкъ. К. Бай. 125.

Значення в інших словниках

1. кульга — кульга́ 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину * Але: дві, три, чотири кульги́ розм. кульга́ 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тварину * Але: дві, три, чотири кульги́ діал.  Орфографічний словник української мови
2. кульга — див. кульгавий  Словник синонімів Вусика
3. кульга — -и, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кульга — КУЛЬГА́, и́, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою, ушкодженою чи хворою ногою. Ярослав Мудрий – напрочуд жива, складна натура, загартований нещастями кульга і книжник (з наук.-попул. літ.); // Нога з протезом.  Словник української мови у 20 томах
5. кульга — КУЛЬГА́, и, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою.  Словник української мови в 11 томах