Значення в інших словниках
-
кунак —
куна́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кунак —
-а, ч. У кавказьких горців – людина, зв'язана з іншою зобов'язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; друг, приятель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кунак —
КУНА́К, а́, ч. У кавказьких горців – людина, зв'язана з іншою зобов'язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; приятель. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, як захистити його (Григорій Тютюнник)...
Словник української мови у 20 томах
-
кунак —
ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев.
Словник синонімів української мови
-
кунак —
КУНА́К, а́, ч. У кавказьких горців — людина, зв’язана з іншою зобов’язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; друг, приятель. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, як захистити його (Тют., Вир, 1964, 364).
Словник української мови в 11 томах