кунак

Значення в інших словниках

1. кунак — куна́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. кунак — -а, ч. У кавказьких горців – людина, зв'язана з іншою зобов'язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; друг, приятель. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кунак — КУНА́К, а́, ч. У кавказьких горців – людина, зв'язана з іншою зобов'язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; приятель. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, як захистити його (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
4. кунак — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
5. кунак — КУНА́К, а́, ч. У кавказьких горців — людина, зв’язана з іншою зобов’язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; друг, приятель. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, як захистити його (Тют., Вир, 1964, 364). Словник української мови в 11 томах