Значення в інших словниках
-
куплет —
купле́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
куплет —
(вірша) строфа; мн. КУПЛЕТИ, (сатиричні) коломийки, частівки.
Словник синонімів Караванського
-
куплет —
-а, ч. 1》 Строфа вірша, пісні. 2》 тільки мн. Пісенька з кількох строф на побутову або політичну тему, приспів якої звичайно повторюється.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
куплет —
(фр. couplet) — 1. Розділ куплетної форми, який повторюється декілька разів з різними текстами (строфами). Музична побудова К. залежить від тексту і може складатись з двох періодів (аа bb), одного періоду, простої або складних форм...
Словник-довідник музичних термінів
-
куплет —
КУПЛЕ́Т, а, ч. 1. Строфа пісні. Вона підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (І.
Словник української мови у 20 томах
-
куплет —
купле́т (франц. couplet, від coupler – з’єднувати попарно) 1. Строфа, частина пісні. 2. Сатиричні й комічні К. – злободенні пісеньки, які виконують з естради та включають до оперет, водевілів, програм агіткультбригад (в СРСР).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
куплет —
Купле́т, -та; -пле́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
куплет —
КУПЛЕ́Т, а, ч. 1. Строфа вірша, пісні. Вона [Антося] підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах