куплет

купле́т

-а, ч.

1》 Строфа вірша, пісні.

2》 тільки мн. Пісенька з кількох строф на побутову або політичну тему, приспів якої звичайно повторюється.

Значення в інших словниках

1. куплет — купле́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. куплет — (вірша) строфа; мн. КУПЛЕТИ, (сатиричні) коломийки, частівки.  Словник синонімів Караванського
3. куплет — Співаночка, строфа  Словник чужослів Павло Штепа
4. куплет — (фр. couplet) — 1. Розділ куплетної форми, який повторюється декілька разів з різними текстами (строфами). Музична побудова К. залежить від тексту і може складатись з двох періодів (аа bb), одного періоду, простої або складних форм...  Словник-довідник музичних термінів
5. куплет — КУПЛЕ́Т, а, ч. 1. Строфа пісні. Вона підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (І.  Словник української мови у 20 томах
6. куплет — купле́т (франц. couplet, від coupler – з’єднувати попарно) 1. Строфа, частина пісні. 2. Сатиричні й комічні К. – злободенні пісеньки, які виконують з естради та включають до оперет, водевілів, програм агіткультбригад (в СРСР).  Словник іншомовних слів Мельничука
7. куплет — Купле́т, -та; -пле́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. куплет — КУПЛЕ́Т, а, ч. 1. Строфа вірша, пісні. Вона [Антося] підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах