лежма —
ле́жма прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
лежма —
присл., розм. У лежачому положенні; лежачи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лежма —
ЛЕ́ЖМА, присл., розм. Те саме, що ле́жачи. Кинулись і ми з батьком. Приволокли додому чомусь панську шафу. А вона така здоровенна була, що ледве лежма вміщалась у нашій хаті (з переказу); На подвір'ях і кошарах ремигали лежма воли (О.
Словник української мови у 20 томах
лежма —
лі́гма (ле́жнем, ле́жма і т. ін.) лежа́ти. Нічого не робити; ледарювати, байдикувати. День і ніч трудились То на полі, то в городі, лігма не лежали, Зароблене туго, цупко про запас держали (Укр. поети-романтики..
Фразеологічний словник української мови
лежма —
ЛЕ́ЖАЧИ (у лежачому положенні); НАВЛЕ́ЖАЧКИ розм., НАВЛЕ́ЖКИ розм., ЛЕ́ГМА розм., ЛІ́ЖМА розм., ЛЕ́ЖМА розм., ЛІ́ГМА розм. Лежачи їсти просить (приказка); Навлежачки покурюючи цигарку, задравши ноги, ..Іван завжди правив своєї... (М.
Словник синонімів української мови
лежма —
ЛЕ́ЖМА, присл., розм. У лежачому положенні; лежачи. На подвір’ях і кошарах ремигали лежма воли (Довж., І, 1958, 85); Не забути [Лесі] останнього консиліуму в Києві, після якого оце три місяці лежма провалялася в ліжку (М. Ол.
Словник української мови в 11 томах
лежма —
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. Камен. у. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка