лицемірство —
лицемі́рство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
лицемірство —
ЛИЦЕМІРСТВО – ЛИЦЕМІРНІСТЬ Лицемірство. Нещирість, притворство: лицемірство в політиці. Лицемірність, -ності, ор. -ністю. Властивість, якість когось лицемірного (нещирого, дводушного, притворного): лицемірність його поведінки.
Літературне слововживання
лицемірство —
-а, с. Невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям. || Удавана сердечність, доброзичливість, якою приховують лихі наміри; нещирість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лицемірство —
ЛИЦЕМІ́РСТВО, а, с. Невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям; лукавство. Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство! Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
лицемірство —
ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)...
Словник синонімів української мови
лицемірство —
Лицемі́рство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лицемірство —
ЛИЦЕМІ́РСТВО, а, с. Невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям. [Д. Ж у а н: ] По-вашому, се легко — утопитись у тім бездоннім морі лицемірства, що зветься кодексом чеснот лица́рських? (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
лицемірство —
Лицемірство, -ва с. Лицемѣріе.
Словник української мови Грінченка