Значення в інших словниках
-
логос —
ло́гос іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
логос —
-а, ч., філос. 1》 У давньогрецькій філософії – загальна закономірність. 2》 В ідеалістичній філософії – духовний початок, світовий розум, абсолютна божественна ідея. 3》 У християнстві – слово. 4》 спец. Мова специфікацій із графовим представленням потоків управління та даних.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
логос —
ЛО́ГОС, а, ч., філос. 1. У давньогрецькій філософії – загальна закономірність, світовий розум. Вирішальний вплив на процес переходу від міфу до логосу справила поява математичного знання (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
ЛОГОС —
• "ЛОГОС" - літ. група у Львові. Існував 1927 — 31. До нього входили молоді укр. літератори, що гуртувалися навколо журн. "Поступ". Серед членів групи — О. Петрійчук, С. Семчук, Г. Лужницький (Меріям), В. Лімниченко, Р. Сказинський та ін.
Українська літературна енциклопедія
-
логос —
ЛОГОС (грецьк. λόγοζ) — термін давньогрецьк. філософії, що одночасно означає "слово", "речення", "висловлювання", "мовлення", "розмова" і "смисл", "поняття", "судження", "думка", "основа"...
Філософський енциклопедичний словник
-
логос —
Ло́гос, -са, -сові (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)