лорд

Вельможа (англійський), див. пер

Значення в інших словниках

1. лорд — лорд іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лорд — ЛОРД – МІЛОРД Лорд, -а. Спадковий титул вищого дворянства в Англії, а також особа, яка носить цей титул; член верховної палати англійського парламенту: титул лорда, палата лордів. Мілорд, -а. Ввічливо-шанобливе звертання в англійців до чоловіка з привілейованих класів.  Літературне слововживання
3. лорд — -а, ч. 1》 Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул. 2》 Член верхньої палати англійського парламенту. Палата лордів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лорд — ЛОРД, а, ч. 1. Англійський спадковий дворянський титул, що його надає король аристократам, а також особа, яка має цей титул. Вже третій день ходить до мене один лорд і все дає мені за сю книжку ціну – ну, правда...  Словник української мови у 20 томах
5. лорд — (англ. lord, від староангл. hlaford – охоронець, захисник хліба) 1. За середньовіччя в Англії великий феодал. Пізніше спадковий титул представників англійського вищого дворянства. 2. Титул, пов’язаний з деякими високими офіційними посадами у Великобританії (напр., лорд-канилер).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. лорд — Англ. титул перів королівства, тобто світських та духовних членів Палати лордів (баронів, віконтів, графів, герцоґів, маркізів, князів, єпископів та ін.); також частина титулу деяких високих чиновників; іноді почесний титул.  Універсальний словник-енциклопедія
7. лорд — Лорд, -да; ло́рди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. лорд — ЛОРД, а, ч. 1. Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул. Вже третій день ходить до мене один лорд і все дає мені за сю книжку ціну — ну, правда...  Словник української мови в 11 томах