Значення в інших словниках
-
пер —
пер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пер —
-а, ч. В Англії та (до революції 1848 р.) у Франції – звання представника вищого прошарку дворянства; особа, яка має це звання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пер —
пер: ◊ <�бу́ти> пер “ти” вул. говорити один одному “ти”; бути на “ти” (ст): Роман Гасюк був ориґінальною фігурою між цією “львівською братією”, чим і заслужив собі кличку “отамана лисого”. Справді, голова його була “як коліно”.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пер —
(англ. peer, франц. pair, від лат. par – рівний) довічне або спадкове звання представників вищого дворянства в ряді країн. Існує і досі в Англії.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
пер —
У середньовічних ленних відносинах — член групи рівних між собою васалів, що підпорядковувалися одному сеньйорові (зокрема, королю); член верхньої палати парламенту: у Вел. Британії палати лордів, у Франції XVIII ст. палати перів.
Універсальний словник-енциклопедія
-
пер —
Пер, -ру м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21.
Словник української мови Грінченка