любовник —
ЛЮБО́ВНИК, а, ч., рідко. Те саме, що коха́нець 1. – А вчора .. де була? – У любовників. Тут їх у мене ціла метка (Панас Мирний); – Вибачайте! – перебив мене парубок. – Я вас дуже прошу не сердитись на мене за це чіпляння.
Словник української мови у 20 томах
любовник —
ЛЮБО́ВНИК, а, ч., рідко. Те саме, що коха́нець 1. — А вчора.. де була? — У любовників. Тут їх у мене ціла метка (Мирний, III, 1954, 357). Пе́рший любо́вник, заст. — роль закоханого у театральній п’єсі. Протягом 1904 — 1906 рр.
Словник української мови в 11 томах