лінощі —
-ів, мн. Відсутність бажання працювати, робити що-небудь; неробство. || Стан розслаблення; млявість, сонливість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лінощі —
ЛІ́НОЩІ, ів, мн. Відсутність бажання працювати, робити що-небудь; неробство. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся? (П. Чубинський); – Ні, робота мені не страшна! Не звикла я до лінощів (І.
Словник української мови у 20 томах
лінощі —
ЛЕ́ДАРСТВО (відсутність бажання діяти, працювати), ЛІ́НОЩІ мн., ЛІНЬ, ЛЕДАРЮВА́ННЯ, ДАРМОЇ́ДСТВО зневажл., БАЙДИКУВА́ННЯ розм., ЛІ́НЬКИ мн., розм., БАГЛАЇ́ мн., розм. рідше. — Людина.. старіє на сьомому десятку літ.
Словник синонімів української мови
лінощі —
Лі́нощі, -щів, -щам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лінощі —
ЛІ́НОЩІ, ів, мн. Відсутність бажання працювати, робити що-небудь; неробство. — Ні, робота мені не страшна! Не звикла я до лінощів (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
лінощі —
Лінощі, -щей и -щів ж. мн. Лѣнь, лѣность. Левиц. І. 194. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся? Чуб. V. 442.
Словник української мови Грінченка