Значення в інших словниках
-
лісничий —
лісни́чий іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лісничий —
-чого, ч. Службовець лісництва, а також завідувач його.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лісничий —
ЛІСНИ́ЧИЙ, чого, ч. Службовець лісництва, а також той, хто очолює лісництво. А дитя осталось, Плаче, бідне.., та на лихо Лісничі почули (Т. Шевченко); Поснідавши, лісничий подякував за гостинність і зібрався їхати (О.
Словник української мови у 20 томах
-
лісничий —
ЛІСНИ́ЧИЙ (службовець лісництва, а також завідуючий ним), ПОЛІСО́ВЩИК рідко, ГА́ЙНИК діал. Івана призначили помічником лісничого, і він поступово втягнувся в звичну роботу: встане вранці та й у ліс (М.
Словник синонімів української мови
-
лісничий —
Лісни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лісничий —
ЛІСНИ́ЧИЙ, чого, ч. Службовець лісництва, а також завідуючий ним. А дитя осталось, Плаче, бідне.., та на лихо Лісничі почули (Шевч., І, 1951, 44); — Морфологію, анатомію рослин я буду вивчати і не забуду жодної назви, бо я хочу бути лісничим (Шиян, Магістраль, 1934, 287).
Словник української мови в 11 томах
-
лісничий —
Лісничий, -чого м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87.
Словник української мови Грінченка