лісничий
ЛІСНИ́ЧИЙ, чого, ч.
Службовець лісництва, а також той, хто очолює лісництво.
А дитя осталось, Плаче, бідне.., та на лихо Лісничі почули (Т. Шевченко);
Поснідавши, лісничий подякував за гостинність і зібрався їхати (О. Донченко);
З рушницею йшов лісничий, а коло нього два пси (У. Самчук);
Швець засміявся. Лісничий показав зуби й собі, і вони підморгнули один одному (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)