Значення в інших словниках
-
манко —
ма́нко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
манко —
невідм., с. У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
манко —
МА́НКО, невідм., с., спец. У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі. От докрамарювався! І звідкіля це прокляте манко взялося? Я ж ні сотика не змарнував (І. Керницький).
Словник української мови у 20 томах
-
манко —
ма́нко (італ. manco, букв. – менше) недовага товару, недостача в касових сумах.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
манко —
МА́НКО, невідм., с. У торгових та фінансових справах — недовага товару, недостача в касі.
Словник української мови в 11 томах
-
манко —
рос. манко 1. Недостача грошей у касі, недолік у касових відомостях через прорахунок касира чи помилку в записі. 2. Недоважування товару.
Eкономічна енциклопедія