манко
МА́НКО, невідм., с., спец.
У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі.
От докрамарювався! І звідкіля це прокляте манко взялося? Я ж ні сотика не змарнував (І. Керницький).
Словник української мови (СУМ-20)МА́НКО, невідм., с., спец.
У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі.
От докрамарювався! І звідкіля це прокляте манко взялося? Я ж ні сотика не змарнував (І. Керницький).
Словник української мови (СУМ-20)