манко

ма́нко

невідм., с.

У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі.

Значення в інших словниках

1. манко — ма́нко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. манко — Нестача, брак  Словник чужослів Павло Штепа
3. манко — МА́НКО, невідм., с., спец. У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі. От докрамарювався! І звідкіля це прокляте манко взялося? Я ж ні сотика не змарнував (І. Керницький).  Словник української мови у 20 томах
4. манко — ма́нко (італ. manco, букв. – менше) недовага товару, недостача в касових сумах.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. манко — МА́НКО, невідм., с. У торгових та фінансових справах — недовага товару, недостача в касі.  Словник української мови в 11 томах
6. манко — рос. манко 1. Недостача грошей у касі, недолік у касових відомостях через прорахунок касира чи помилку в записі. 2. Недоважування товару.  Eкономічна енциклопедія