1. Словник української мови у 20 томах

манко

МА́НКО, невідм., с., спец.

У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі.

От докрамарювався! І звідкіля це прокляте манко взялося? Я ж ні сотика не змарнував (І. Керницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манко — ма́нко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. манко — невідм., с. У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манко — Нестача, брак Словник чужослів Павло Штепа
  4. манко — ма́нко (італ. manco, букв. – менше) недовага товару, недостача в касових сумах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. манко — МА́НКО, невідм., с. У торгових та фінансових справах — недовага товару, недостача в касі. Словник української мови в 11 томах
  6. манко — рос. манко 1. Недостача грошей у касі, недолік у касових відомостях через прорахунок касира чи помилку в записі. 2. Недоважування товару. Eкономічна енциклопедія