манко

ма́нко

(італ. manco, букв. – менше)

недовага товару, недостача в касових сумах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манко — ма́нко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. манко — невідм., с. У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манко — Нестача, брак Словник чужослів Павло Штепа
  4. манко — МА́НКО, невідм., с., спец. У торгових та фінансових справах – недовага товару, недостача в касі. От докрамарювався! І звідкіля це прокляте манко взялося? Я ж ні сотика не змарнував (І. Керницький). Словник української мови у 20 томах
  5. манко — МА́НКО, невідм., с. У торгових та фінансових справах — недовага товару, недостача в касі. Словник української мови в 11 томах
  6. манко — рос. манко 1. Недостача грошей у касі, недолік у касових відомостях через прорахунок касира чи помилку в записі. 2. Недоважування товару. Eкономічна енциклопедія