1. Словник іншомовних слів Мельничука

манжета

манже́та

(франц. manchette, зменш. від manche – рукав)

1. Пришитий або пристібнутий обшлаг блузи або сорочки.

2. Самоущільнюваний пристрій у вигляді шкіряних кілець, що його застосовують у поршневих насосах, гідравлічних пресах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манжета — манже́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. манжета — -и, ж. 1》 Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо). || Закот холоші. 2》 тех. Кільце для скріплення кінців труб, стрижнів, для запобігання виходу рідини, газу в поршневих насосах. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манжета — Чохла, чохолка, менкет, зап'ясничка, нарукавка Словник чужослів Павло Штепа
  4. манжета — МАНЖЕ́ТА, и, ж. 1. Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки і т. ін.). Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Панас Мирний); Коли робив [проректор] рух рукою... Словник української мови у 20 томах
  5. манжета — ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Словник синонімів української мови
  6. манжета — МАНЖЕ́ТА, и, ж. 1. Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо). Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Мирний, III, 1954, 82); Коли робив [проректор] рух рукою... Словник української мови в 11 томах