манжета
МАНЖЕ́ТА, и, ж.
1. Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо).
Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Мирний, III, 1954, 82);
Коли робив [проректор] рух рукою, то в голубих манжетах шовкової сорочки виднілися золоті запонки (Чорн., Потік.., 1956, 184);
// Закот холоші.
Анатолій не бачив обличчя Голосарського. Він бачив лише його спину, помітив міцну, ретельно підстрижену потилицю й високі манжети звужених штанів (Руд., Остання шабля, 1959, 64).
2. техн. Кільце для скріплення кінців труб, стрижнів, для запобігання виходу рідини, газу в поршневих насосах.
Манжети робочих циліндрів весь час щільно притискуються до поверхонь циліндрів (Автомоб., 1957, 204).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манжета — манже́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- манжета — -и, ж. 1》 Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо). || Закот холоші. 2》 тех. Кільце для скріплення кінців труб, стрижнів, для запобігання виходу рідини, газу в поршневих насосах. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манжета — Чохла, чохолка, менкет, зап'ясничка, нарукавка Словник чужослів Павло Штепа
- манжета — МАНЖЕ́ТА, и, ж. 1. Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки і т. ін.). Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Панас Мирний); Коли робив [проректор] рух рукою... Словник української мови у 20 томах
- манжета — манже́та (франц. manchette, зменш. від manche – рукав) 1. Пришитий або пристібнутий обшлаг блузи або сорочки. 2. Самоущільнюваний пристрій у вигляді шкіряних кілець, що його застосовують у поршневих насосах, гідравлічних пресах. Словник іншомовних слів Мельничука
- манжета — ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Словник синонімів української мови