манускрипт —
манускри́пт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
манускрипт —
Рукопис, (друкований на машинці) машинопис.
Словник синонімів Караванського
манускрипт —
-у, ч., книжн. Стародавній рукопис. || жарт. Рукопис узагалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
манускрипт —
МАНУСКРИ́ПТ, у, ч., книжн. Стародавній рукопис. Спогад про неї [книжку] виступає дедалі все виразніше, як літери на давніх потайних манускриптах – “палімпсестах”, – писаних таким атраментом, що, невидимий одразу, потім виявляється (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
манускрипт —
• манускрипт (лат. manuscriptum, від лат. manus — рука і scribo — пишу) - пам'ятка писемності, у якій текст та елементи оформлення виконані від руки. Осн. форми — сувій (3 тис. до н. е. — 1 ст. н. е.) і кодекс (з 1 ст. до н. е.).
Українська літературна енциклопедія
манускрипт —
манускри́пт (лат. manuscriptum, від manus – рука і scribo – пишу) 1. Давні й середньовічні рукописи на папірусі, пергаменті, пізніше – папері. 2. Рукописний твір на відміну від друкованого. 3. У римському праві – необмежена влада глави родини.
Словник іншомовних слів Мельничука
манускрипт —
РУКО́ПИС (текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці), АВТО́ГРАФ, ПИСА́ННЯ, РУКОПИСА́ННЯ заст., СКРИПТ заст., МАНУСКРИ́ПТ (перев. стародавній); МАШИНО́ПИС (надрукований на машинці).
Словник синонімів української мови
манускрипт —
МАНУСКРИ́ПТ, у, ч., книжн. Стародавній рукопис. Спогад про неї [книжку] виступає дедалі все виразніше, як літери на давніх потайних манускриптах — "палімпсестах", — писаних таким атраментом, що, невидимий одразу, потім виявляється (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах