Значення в інших словниках
-
матрона —
матро́на іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
матрона —
-и, ж. У стародавніх римлян – знатна, поважна заміжня жінка, мати родини. || перен., заст. Про старшу віком жінку, що користується загальною повагою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
матрона —
МАТРО́НА, и, ж. У стародавніх римлян – знатна, поважна заміжня жінка, мати родини. [Публій:] Моя жона, як сам ти знаєш, сувора звичаєм.
Словник української мови у 20 томах
-
матрона —
(-и) ж.; мол., жрм; ірон. Показна жінка середнього віку, переважно тілиста. <...> й не кину услід найпишнішій матроні — / диви, яке диво, оце б то туди! (В.
Словник жарґонної лексики української мови
-
матрона —
матро́на (лат. matrona, від mater – мати) у Стародавньому Римі вільнонароджена заміжня жінка. В широкому розумінні – шановна жінка, мати сімейства.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
матрона —
МАТРО́НА, и, ж. У стародавніх римлян — знатна, поважна заміжня жінка, мати родини. [Публій:] Моя жона, як сам ти знаєш, сувора звичаєм. Воно то правда, що жінці, ще й матроні, випадає на кожний крок свій уважати пильно (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах