матрона
(-и) ж.; мол., жрм; ірон. Показна жінка середнього віку, переважно тілиста. <...> й не кину услід найпишнішій матроні — / диви, яке диво, оце б то туди! (В. Неборак, Розмова зі слугою); Огрядна матрона з діамантовим кольє на мармуровій шиї також фальшиво посміхнулася і сказала, що вона — Клітемнестра Гараздецька, голова Союзу жіночої долі (Ю. Андрухович, Рекреації); <...> видно, як щербатими хідниками простують поважні матрони зі своїми доцями, котрі аж пищать за заміжжям <...> (Л. Кононович, Мертва грамота).
Короткий словник жарґонної лексики української мови