Словник жарґонної лексики української мови

матюкальник

(-а) ч.; згруб.

1. тюр. Репродуктор, гучномовець у в'язниці. СЖЗ, 63.

2. мол. Мегафон, гучномовець. ПСУМС, 44.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. матюкальник — див. рот  Словник синонімів Вусика
  2. матюкальник — -а, ч. і матюкало, -а, ч. і с. Який має звичку брутально лаятися, матюкатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови