матюкальник

матюка́льник

-а, ч. і матюкало, -а, ч. і с.

Який має звичку брутально лаятися, матюкатися.

Значення в інших словниках

1. матюкальник — див. рот  Словник синонімів Вусика
2. матюкальник — (-а) ч.; згруб. 1. тюр. Репродуктор, гучномовець у в'язниці. СЖЗ, 63. 2. мол. Мегафон, гучномовець. ПСУМС, 44.  Словник жарґонної лексики української мови