меланхолія —
-ї, ж. 1》 Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. 2》 Психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, рухів, маячні ідеї. Злоякісна пресенільна меланхолія — форма психозу, що розвивається в людей літнього і старечого віку. Чорна меланхолія — див. чорний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
меланхолія —
МЕЛАНХО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. Цілі дні сиділа [Олеся] мовчки то в світлиці, то в садку, то над Россю, дивилась в далекий простір, сумувала і вдавалась в сумну меланхолію (І. Нечуй-Левицький); – Ходімо краще поблукаємо.
Словник української мови у 20 томах
меланхолія —
меланхо́лія (грец. μελαγχολία, від μέλας – чорний і χολή – жовч) 1. Психічний розлад, що виявляється в пригніченому настрої, загальмованості мислення й рухів. 2. Смуток, туга.
Словник іншомовних слів Мельничука
меланхолія —
СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм.
Словник синонімів української мови
меланхолія —
МЕЛАНХО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. Цілі дні сиділа [Олеся] мовчки то в світлиці, то в садку, то над Россю, дивилась в далекий простір, сумувала і вдавалась в сумну меланхолію (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах