меланхолія

МЕЛАНХОЛІЯ – МЕЛАНХОЛІЙНІСТЬ, МЕЛАНХОЛІЧНІСТЬ

Меланхолія, -ї, ор. -єю. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій: вдатися в меланхолію, розвіяти меланхолію. 2. Вид психічного захворювання: страждати на меланхолію.

Меланхолійність, -ності, ор. -ніс-тю, меланхолічність. Властивість когось, чогось за значенням "меланхолійний": меланхолійність настрою.

Значення в інших словниках

1. меланхолія — меланхо́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. меланхолія — Туга, смуток, <�глибокий> сум; нудьга, нудьгування, сплін, св. хандра, с. гіпохондрія.  Словник синонімів Караванського
3. меланхолія — див. сум  Словник синонімів Вусика
4. меланхолія — -ї, ж. 1》 Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. 2》 Психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, рухів, маячні ідеї. Злоякісна пресенільна меланхолія — форма психозу, що розвивається в людей літнього і старечого віку. Чорна меланхолія — див. чорний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. меланхолія — Тума, туга, нудьга, зажура, журба, смуток  Словник чужослів Павло Штепа
6. меланхолія — МЕЛАНХО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. Цілі дні сиділа [Олеся] мовчки то в світлиці, то в садку, то над Россю, дивилась в далекий простір, сумувала і вдавалась в сумну меланхолію (І. Нечуй-Левицький); – Ходімо краще поблукаємо.  Словник української мови у 20 томах
7. меланхолія — меланхо́лія (грец. μελαγχολία, від μέλας – чорний і χολή – жовч) 1. Психічний розлад, що виявляється в пригніченому настрої, загальмованості мислення й рухів. 2. Смуток, туга.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. меланхолія — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм.  Словник синонімів української мови
9. меланхолія — Меланхо́лія, -лії, -лією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. меланхолія — МЕЛАНХО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. Цілі дні сиділа [Олеся] мовчки то в світлиці, то в садку, то над Россю, дивилась в далекий простір, сумувала і вдавалась в сумну меланхолію (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах